Урок "Література рідного краю"

Тема. Література рідного краю. Поети Вінниччини про М.Коцюбинського. Заочна екскурсія до будинку Коцюбинського у Барі

Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість М.Коцюбинського, зокрема про період життя в Барі, ознайомити з творами вінницьких поетів про великого земляка; розвивати пошукові здібності учнів; вдосконалювати навички виразного читання поезій, уміння розуміти й аналізувати поетичні твори; виховувати любов до рідного краю, поетичного слова.

Тип уроку: урок - заочна екскурсія

Епіграф уроку: Наше чарівне Поділля вигодувало своїм насущним  хлібом і виплекало своєю поезією        чудесних митців, які стали красою і окрасою нашої країни.

М.Стельмах

Ти з нами будеш вічно жити,

Як сяйво сонця, як вечірній спів,

Ти так любив землі своєї квіти,

І так, як квіти, ти людей любив.

В. Сосюра.

Моє Поділля – стежко руса

до богоокої ріки.

Від Коцюбинського до Стуса

стоять у слові земляки.

М. Каменюк

Хід уроку
І. Повідомлення теми і мети уроку
ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів
ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
Слово вчителя

Сьогодні у нас незвичний урок – екскурсія. Ми відвідаємо те місце, де жила родина відомого українського письменника, нашого земляка, М. Коцюбинського.
Адже Михайло Коцюбинський - одна з найяскравіших і найсвоєрідніших постатей в українській та усій світовій літературі кінця ХІХ сторіччя. В своїх творах він показав простих трударів, їх нездоланну стійкість у боротьбі за краще життя, відобразив соціальні і національні прагнення українського народу , оспівав його високу поетичність.

-    Які твори Коцюбинського ви знаєте?
(«Ялинка», «Тіні забутих предків», «Харитя», «Хо»)
Заздалегідь ви поділилися на групи:      1 – екскурсоводи, 2 – дослідники, 3 –  декламатори,    4 – літературознавці.

Група дослідників провела пошукову роботу, зібравши матеріал про перебування М.Коцюбинського в нашому місті, відвідала будинок, де жила родина письменника, і зробила  його світлини. Група екскурсоводів на основі зібраних матеріалів проведуть нам цікаву екскурсію.
 Надаємо слово екскурсоводам.

Заочна екскурсія до будинку М.Коцюбинського
-Життя і творчість М.Коцюбинського можна порівняти з кипучою, вічно живою гірською рікою. Коцюбинський був великим оптимістом, ніколи не втрачав віри в людей, у перемогу добра над злом, світла над темрявою.
Наш край пишається тим, що причетний до цієї великої постаті. Адже саме тут, у Барі, проходили дитячі роки життя М.Коцюбинського. і зараз ми з вами побуваємо саме там, де жив великий Сонцепоклонник упродовж кількох років. Ось перед нами будиночок, на жаль, не зовсім у належному стані, але саме сюди поселилася сім’я Коцюбинських у 1874 році, коли переїхала до Бару. Батько Михайла Михайловича, людина добра, чесна, запальна, постійно вступав у конфлікти з начальством і тому змушений був часто змінювати роботу, внаслідок чого сім’я не жила довго на одному місці, терпіла матеріальні нестатки.

 -Нові враження і картини полонили допитливого хлопчика. Поблизу цього будинку раніше був базар. Михайлика часто можна було побачити на базарі між людьми. Особливо вабили його сюди пісні лірника Купріяна, від якого він записував у окремий зошит усе почує. Зокрема сильне враження справила на майбутнього письменника героїчна постать Бондарівни, оспіваної в народній пісні.
-Купріян видався йому кремезним, могутнім. Замість очей у старого – фіолетові плями. І тому вираз обличчя у лірника страшний і грізний. Аж моторошно було на нього дивитися. Ще більше вразила хлопчика пісня Купріяна:
У містечку Богуславку
Каньовського пана,
Там гуляла Бондарівна, як пишная пава…
Михайлик слухав як зачарований. Коли дід скінчив пісню, хлопчик, зашарівшись, схопив старого за рукав і запитав, чи той і справді бачив Бондарівну.

-Щиро заприятелював Михайлик із лірником. Упрохав матір, щоб та дозволила Купріянові в них пожити. Старий прожив у Коцюбинських більше тижня. Пішов до Копайгорода. Потім знову повернувся, але вже хворий. Незабаром дід помер. Вразливий Михайлик важко переживав утрату, а потім показав матері синенький зошит, у якому були записані ним пісні діда Купріяна. І сказав, що хоче написати за ними п’єсу.  Майбутньому письменнику йшов усього десятий рік…

-Михайликові йшов одинадцятий рік, коли він зробив спробу написати першу п’єсу за мотивами народної пісні – «Бондарівна». Учився хлопчик тоді в третьому класі Барської початкової школи.
«Бондарівну» поставили на веранді ось цього будинку, в якому жила родина. Ролі виконували брати і сестриКоцюбинського – Марійка, Хомця, Софійка. Михайликові припала до вподоби роль Людської совісті, а в останній дії він грав роль Судді.

-У 1875 році М.Коцюбинський вступив до третього класу Барської початкової школи. З-поміж інших учнів Михайлик вирізнявся уважністю, серйозністю, успіхами в навчанні. А до цього його вчив вдома єдиний тоді в місті вчитель Я.Богачевський.
-До 1879 року родина жила в Барі, а Михайлик із 1876  року навчався у Шаргородській духовній гімназії, на канікули приїжджав до батьків у Бар. Тут у 12 років він написав комедію на злободенну тему «Поп Влас, что имеет власть» і поставив її на домашній сцені.

Слово вчителя
Літературознавці підібрали вірші відомих вінницьких поетів про М.Коцюбинського, а декламатори підготували їх виразне читання.
Надаємо їм слово
Відомості про письменників
Виразне читання поезій
1.    У Вінниці є будинок-музей, у якому народився і  жив М.Коцюбинський. у будь-яку пору року сюди спішать шанувальники його творчості зі всіх куточків області, України, з близького і далекого зарубіжжя.

Особливо людно тут 17 вересня, в день народження великого Сонцепоклонника. 30 років тому працівники музею започаткували «літературні суботи», на яких збирається мистецька еліта, щоб віддати данину шани письменнику. Тут звучать його твори, співають народні пісні… саме про це будиночок  і написав вірш Анатолій Агафонович Бортняк.
Анатолій Агафонович Бортняк народився 27 квітня 1938 р. в с. Олександрівка Тростянецького району в учительській родині. Дитинство майбутнього письменника пройшло в с. Жабокричі Крижопільського району.

Картини, які він бачив хлоп'ям, надовго закарбувалися в пам'яті, а з часом були відтворені в поезіях. Учився на філологічному факультеті Одеського університету. У 1965 р.  прийнятий до Спілки письменників України.  Лауреат багатьох обласних та Всеукраїнських літературних премій.
Відзначений Міжнародною премією за цикл іронічних катренів «Біблійна алегорія» (США, Філадельфія). Став дипломантом Міжнародного конкурсу «Створімо сучасну українську патріотичну пісню».
 Анатолій Бортняк. «Квіти Коцюбинського»
Робота в парах
Аналіз поезій
2.    Ніна Гнатюк з тих, кого надихнуло на пісню Поділля, його працьовиті люди, щедрі серцем і добрі душею. Від неї, родючої батьківської скиби, взяла вона цілющу наснагу. Її поетичне слово є ароматом тієї землі. Колискою для Ніни Гнатюк стала Ямпільщина. Тут у селі Безводному в 1947 році в родині колгоспників уперше заявила про себе майбутня співачка рідного краю. Закінчила філологічний факультет Вінницького педагогічного інституту імені М. Островського.

 Ніна Гнатюк – лауреат республіканської премії ім. М. Островського, обласної комсомольської премії ім. Миколи Трублаїні.
Вірш Ніни Гнатюк «Перечитуючи Коцюбинського»
Робота в парах
Аналіз поезій
3.     Тетяна Василівна Яковенко народилася 16 травня 1954 року в с. Соболівці Теплицького району Вінницької області.
       Закінчила філологічний факультет Вінницького державного педагогічного університету      ім. М.М. Коцюбинського  та аспірантуру при Інституті літератури ім. Т.Шевченка НАН Україну, працювала в школі.

       Нині Тетяна Яковенко - кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Вінницького державного педагогічного університету, член спілки письменників України.
       Автор восьми поетичних книг та більше п'ятдесяти наукових статей з питань перекладу та сучасного літературознавства. Відмінник освіти України.
      Лауреат обласної літературно-мистецької премії "Кришталева вишня" та Всеукраїнської літературної премії ім. М.Коцюбинського.  Вірші Тетяни Яковенко увійшли до "Антології української поезії другої половини XX століття" (Київ, 2001).
Тетяна Яковенко.»Яблуні із саду Коцюбинського»
Робота в парах
Аналіз поезій

4.    На Південному Бузі є так звана "Скеля Коцюбинського", мальовничий куточок, де любив відпочивати і обмірковувати свої твори письменник. За традицією до пам'ятного місця приїздять після випускного вечора юнаки та дівчата, щоб зустріти схід сонця, послухати соловейка, помріяти, поспівати.

За поетичним натхненням сюди приходили Павло Тичина, Іван Микитенко, Володимир Сосюра, Андрій Малишко. Цю місцину відтворив відомий художник М.Бурачек, картина його експонується в музеї-садибі Михайла Коцюбинського в м. Вінниці.

5.    Григорій Усач написав вірш, присвячений цьому місцю. Народився 1934 р. у Немирові на Вінниччині. Поет, прозаїк, драматург. Закінчив Вінницький педагогічний інститут у 1958 році. Член СПУ з 1974 року.

Видав низку поетичних збірок. П'єси Г. Усача йдуть у багатьох лялькових театрах України та за ЇЇ межами. За його сценаріями знято мультфільми. Ряд творів письменника перекладено болгарською, молдавською, польською, російською, чеською та ін. мовами. Перекладає з різних мов,  твори ізраїльських поетів.
 Григорій Усач. «Камінь Коцюбинського»
Робота в парах
Аналіз поезій

ІV. Домашнє завдання
Намалювати ілюстрації до творів, опрацьованих на уроці.
Скласти літературний диктант до теми уроку або кросворд.

V. Підсумок уроку
Скласти сенкан
Наприклад
Коцюбинський
Талановитий, романтичний
Творить, надихає, бентежить
Жив у нашому місті
Сонцепоклонник